Академічна доброчесність
Стаття 42 Закону України "Про освіту" визначає академічну доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
ЩО Є ПОРУШЕННЯМ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Порушенням академічної доброчесності вважається: академічний плагіат (оприлюднення чиїхось результатів дослідження як власних або тексту без вказання авторства); самоплагіат (опублікування власних раніше опублікованих наукових результатів як нових); фабрикація (вигадування даних чи фактів); фальсифікація (відома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень); списування; обман; хабарництво; необ'єктивне оцінювання; допомога учням під час оцінювання їх навчальних результатів чи створення перешкод під час оцінювання; вплив на працівника, щоб він здійснив необ'єктивне оцінювання (частина 4 статті 42 Закону України "Про освіту"). Прийнятий у 2020 році Закон України "Про повну загальну середню освіту" чітко визначає, що кожен учасник освітнього процесу зобов'язаний дотримуватися академічної доброчесності (частина 1 статті 43 вказаного Закону) й додає до списку можливих видів недоброчесності у школах наступні: надання допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання, ДПА, ЗНО, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження; використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів; проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб; необ'єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації (частина 4 статті 43 Закону).
ЯКУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МОЖЕ НЕСТИ УЧЕНЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
За порушення академічної доброчесності педагогічний працівник може робити учню зауваження. Нині — це найпоширеніший вид відповідальності, який застосовують до учня. Також учень може повторно проходити підсумкове оцінювання, ДПА, відповідний освітній компонент освітньої програми, позбавлятися академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах (частина 7, статті 43 Закону України "Про повну загальну середню освіту").
Рішення про академічну відповідальність учнів приймає педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада закладу освіти відповідно до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.
Рішення про позбавлення учня недоброчесно отриманих академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах приймає той орган (посадова особа), який їх присвоїв.
Варто звернути увагу, що за одне порушення може бути застосовано лише один із видів академічної відповідальності.
Рішення про притягнення до академічної відповідальності може оскаржуватися у порядку, визначеному положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу освіти.
про академічну доброчесність учасників освітнього процесу
КЗ «Шатівський
ліцей» Лозівської міської ради Харківської області
реагування на порушення академічної доброчесності у КЗ"Шатівськиц ліцей " Лозівської міської ради
Закон України «Про академічну доброчесність» Україна зробила історичний крок у сфері освіти та науки,
ухваливши Закон № 4742-IX, який встановлює єдині правила для всієї системи.
Закон поширюється на всіх учасників освітньої та наукової діяльності:
- викладачів, науковців, педагогів;
- студентів, слухачів, аспірантів;
- установи освіти та науки;
- комісії з експертизи, оцінювання та захисту наукових робіт.
Нагадаємо, що раніше основним орієнтиром була стаття 42 Закону України «Про освіту» (ухвалена у 2017 році). Саме вона вперше ввела термін «академічна доброчесність» у законодавство. Згідно із Законом № 4742-IX, система академічної доброчесності ґрунтується на сукупності цінностей, що визначають етичні стандарти освітньої та наукової діяльності. Серед них фундаментальними є:
⁃ Чесність: працювати на засадах правдивості перед собою та іншими.
⁃ Довіра: впевненість у тому, що результати колег здобуті без махінацій.
⁃ Повага: шанування чужого авторства та гідності кожного учасника процесу.
⁃ Справедливість: рівні умови для всіх та неупереджене оцінювання.
⁃ Відповідальність: готовність відповідати за якість своєї роботи.
⁃ Стійкість: дотримання принципів навіть тоді, коли є спокуса їх порушити.
⁃ Рішучість: сміливість захищати доброчесність і не мовчати про порушення.
Що тепер офіційно вважається порушенням? Закон дає чіткі юридичні визначення 12 видам порушень (стаття 18). Найважливіші серед них:
⁃ Академічний плагіат: відтворення чужих текстів чи ідей без посилання.
⁃ Самоплагіат: повторна публікація власних результатів як «нових».
⁃ Фабрикація та фальсифікація: вигадування нереальних даних або маніпуляції з реальними показниками.
⁃ Ринок робіт на замовлення: закон прямо забороняє рекламу та послуги з написання академічних творів (дипломів, статей) сторонніми особами.
До 2026 року діяльність фірм, що пишуть дипломні та курсові роботи за гроші, фактично перебувала у «сірій зоні». Новий закон нарешті називає це порушенням і створює юридичне підґрунтя для боротьби з цим бізнесом.
Чи вважається використання штучного інтелекту порушенням?
Не зовсім. Його можна використовувати, але результати мають бути прозоро вказані, інакше їх не визнають оригінальними. Надання результатів діяльності ШІ як власних без відповідного посилання офіційно кваліфікується як несамостійне виконання завдання. Використання таких інструментів допускається виключно за умови документального підтвердження та чіткого зазначення факту застосування ШІ.
Яку відповідальність можна понести за порушення?
Закон впроваджує термін «академічна відповідальність».
Міру покарання визначатимуть спеціальні комісії в закладах освіти, виходячи з тяжкості провини:
Для учнів:
⁃ повторне виконання роботи;
⁃ попередження;
⁃ відрахування зі збереженням запису в реєстрі.
Для викладачів та науковців:
⁃ догани;
⁃ обмеження участі в конкурсах;
⁃ позбавлення наукових ступенів або звань;
⁃ розірвання контрактів чи трудових відносин.
Для закладів освіти/науки:
- санкції щодо акредитації;
- позбавлення права видавати дипломи або ступені;
- зниження рейтингу чи припинення державної підтримки.
Важливо, що закон закріплює презумпцію академічної доброчесності: особа вважається доброчесною, доки факт порушення не доведено в установленому порядку. Кожна людина має право на захист, правову допомогу та оскарження рішення комісії.
Коли чекати на зміни? Закон офіційно набрав чинності в лютому 2026 року, проте він вводиться в дію через 6 місяців. Це дає установам час розробити власні внутрішні положення, створити комісії та навчити персонал працювати за новими стандартами.
Як це допоможе суспільству? Зросте довіра до дипломів, наукових відкриттів і якісної освіти загалом. Це критично важливо для євроінтеграції та співпраці з міжнародними освітніми системами. Цей закон про створення середовища, де плагіат стає невигідним, а справжні знання захищеними.
Це наш крок до європейського освітнього простору, де репутація студента та вченого має найвищу вартість!